Прокинувся хазяїн рано–вранці

Прокинувся хазяїн рано–вранці, потягнувся, аж кiстки захрустiли, сiв на лiжку, намацав свiжу полотняну сорочку, натяг штани…Чоботи, звечора вимитi та змащенi смальцем взув за порогом, вмився…
Пішов, вичистив з–під коня, вичистив з–під бика, вичистив з–під овечок, вибрав молодняк, видніс його набік.
Пішов взяв сіна, дав корові. Пішов взяв сіна, дав бикові. Ячменю коняці насипав.
Зайшов почистив корову, зайшов почистив бика; зайшов почистив коня, за яйця його мацнув. Кінь ногою здригнув, на хазяїна ласкавим оком подивився.
Тоді пішов відкрив курей, гусей, качок, повиносив їм зерна, огірків нарізаних, нагодував. Коли чує — з хати дружина кличе. Зайшов.
Дітки повмивані, сидять за столом, всі чекають тата.
Взяв він ложку, перехрестив дітей, перехрестив лоба, почали снідати.
Поснідали, він дістав пряників, роздав дітям.
Потім вийшов, сів на призьбі, взяв сапку, почав мантачити.
Мантачив–мантачив, коли — жінка виходить.
Він їй ту сапку дає, ласкаво за сраку вщипнув, жінка до нього лагідно всміхнулася, пішла на огород — сапати.
Аж тут і сонечко сходить.
Коли — йде пастух і товар кличе в череду.
Повідмикав овечок, коровку, бика, коня, все відпустив.
Сів на призьбічку, дістав табаку, відірвав шмат газети, насипав, наслинив собі гарну таку цигарку.
Коли бачить — клята гуска посеред двору насрала.
Взяв лопату, зібрав, виніс на гній, викинув.
Благодать божа — і сонечко вже здійнялося над деревами…
Встромив цигарку в рота, дістав сірники, тільки чиркати — коли раптом з хати:
— Доброе утро! Московское время — шесть часов утра!
Витяг цигарку с рота, сплюнув набік, і сам собі каже:
— Хех. Прокинулись, бляді!